top of page

Публікації:

Ще раз про соціально-психологічну реабілітацію колишніх воїнів

 

Те, з чим ми зараз маємо справу, працюючи з колишніми воїнами АТО, далеко не завжди називається «ПТСР-ом». Добре, що наші журналісти, медики і ще деякі дотичні до цього процесу люди вивчили хоча б один цей термін, але в «класичному», так би мовити, вигляді, ПТСР виникає лише в одному випадку – тоді, коли мова йде хоч і про катастрофічну, але одноразову подію. До того ж таку, яка відбувалася в мирних умовах. Але навіть тоді ПТСР виникає не у всіх учасників цієї події. Тоді ж, коли мова йде про події, які накладалися одна на одну протягом достатньо довгого часу – нерідко місяців і років, коли ці події є різними за інтенсивністю фізичного, фізіологічного, нервового і психічного навантаження, якщо вони відбувалися в бойових, а не в мирних, умовах, мова йде про особливий вид травми – бойову травму.

 

Далі >>>

 

Опубліковано: грудень, 19, 2018  

Психологи Тернополя – воякам АТО: приходьте, це не страшно!

 

Підвищена тривожність, безпричинні перепади настрою, часті напади депресії і суму, пов'язані з тугою за загиблими друзями, порушення сну та розлади адаптації - нездатність повернутися до мирного життя. Через все це часто з'являється підвищена дратівливість, нерозуміння того, що відбувається в "мирному" житті, гіпертрофоване почуття справедливості. Але всі ці симптоми не є ознаками психічного захворювання - це нормальна реакція людини на ті ненормальні обставини, в яких їй довелося побувати. 

Безвихідь? Ні! Вихід є - в тому, щоб переосмислити цей важкий досвід  так, щоб він став частиною нашої біографії - у вигляді того, що з нами вже сталося і що ми тепер просто приймаємо як даність.

 

Далі >>>

 

Опубліковано: березень, 16, 2015  

Як пережити горе?

 

Ніколи не кажіть цим людям, що розумієте їх. Або – що зможете їм допомогти! Бо якщо тільки Ви самі не переживали подібного горя, то, відповідно, зрозуміти всю глибину їхнього страждання теж не зможете. І, тим більше, нічим не зможете зарадити в даній ситуації – адже Ви не Бог, щоб воскрешати мертвих. Єдине, на що Ви здатні – так це хіба що побути поруч з ними, спробувати якось розділити їхнє горе. Але, повірте – це теж немало.

 

Далі >>>

 

                                                                                                           Опубліковано:  грудень, 18, 2014

"

"


Для кожного з нас наша підсвідомість протилежна нашій статевій приналежності – у чоловіків вона жіноча, і навпаки. Тому тоді, коли людина здатна повноцінно з нею взаємодіяти, вона, як  правило:

 

а) вміє розуміти представників іншої статі;

б) є менш конфліктною, легше розв’язує протиріччя.

 

Якщо ж навпаки – то...Ніколи не помічали? 

 

Символіка нашого мислення

"

"

"

"

Іноді весь вибір людини зводиться лише до такого типу поведінки, що має на меті принизити чи знищити когось талановитішого за тебе.

 

Такій людині достатньо тільки побачити когось кращого за неї, як в неї тут же виникає бажання знищити його, знецінити його досягнення чи принизити його як людину. Кожен з нас, напевно, не раз стикався з подібним...

 

Психологія ненависті

„Серединний шлях” – термін з буддизму, що означає вміння проходити без втрат між протилежностями, здатність зрівноважувати їх.

 

Для України це особливо актуально, адже останні роки її політичного життя відзначилися вкрай загостреним протистоянням між різними її частинами і різними політичними течіями.

 

Cерединний шлях України

Психоаналіз війни. Цикл статей.

Добірка статей, присвячена проблемам війни в Україні. Опублікована під різними назвами  на "Українській правді" та "Обозрєватєлі"

 

  1. Психоаналіз війни-1. Проблеми сепарації.

  2. Психоаналіз війни-2. Технології ненависті.

  3. Психоаналіз війни-3. Анамнез Росії.

  4. Психоаналіз війни-4. Генезис української нації.

  5. Психоаналіз війни-5. Новітня історія України. 

 

                             Опубліковано:   жовтень,22  - листопад, 28, 2014

Де ми і що з нами буде?

 

Тойнбі казав, що народ, нездатний протистояти зовнішнім викликам, розчиняється в історії, не залишаючи в ній сліду.

 

Певний сенс в його судженні є – наше життя твориться як об’єктивними законами зовнішнього світу, так і суб’єктивною волею живих істот, що його заселяють. В першу чергу – тих, котрі наділені свідомістю, а тому й здатні жити, керуючись не одними тільки інстинктами.

 

Тому народам і справді доводиться протистояти цим двом силам –несприятливим впливам зовнішнього світу та активним проявам волі інших осіб (чи інших народів).

 

Але їхнє життя не завжди полягає в одному тільки протистоянні – іноді протягом довгого часу якийсь народ може розвиватися цілком спокійно.

 

Отож річ не тільки у вмінні протистояти викликам, але й у вмінні вчасно і адекватно на них реагувати. Скажімо в житті фінського народу таких викликів було всього два-три. Один – не розчинитися серед шведів і другий – уникнути небезпеки поглинання з боку Російської імперії.

 

Однак маленька Фінляндія змогла виконати і одне завдання, і друге. І навіть дати відсіч вже новому ворогу, зупинивши своїми командами лижників навалу радянських танків.

 

Так, не завжди народ стикається з загрозливими для нього викликами – і в період між ними може розвиватися цілком спокійно. Але в ситуації, яка вимагає його мобілізації і волі, основну роль відіграє взаємодія саме цих двох факторів – несприятливих для нього зовнішніх умов і суб’єктивної волі його окремих лідерів або й усіх його громадян.

 

Далі >>>

Опубліковано:  Вересень, 22, 2013

Знову про аборти?

 

Безперечно, аборти – це зло. Але й масове неконтрольоване народження усіх дітей підряд, особливо якщо ти їх не в змозі прогодувати – теж. Так само як злом є прирікання дитини на життя в сім’ї, де вона небажана. Тому що там її зроблять винною в усіх проблемах.

 

Однак й це ще не все – ще більшим злом є народження дитини задля того, щоб знущатися з неї. Так теж буває, і не так рідко, як комусь здається – не треба мати ілюзій. Тим більше, що про реальний обсяг насильства над дітьми у сім’ях ми можемо тільки здогадуватися.

 

 

Далі >>>

Опубліковано: Квітень,18, 2013

Неспішні роздуми про природу Добра і Зла

 

Тепер ми з впевненістю можемо сказати – ддобра і зла в природі не існує, це лише функція наших власних вчинків і уявлень. Природа байдужа до нас, Космос буде існувати і після нашої смерті.

 

Ба, більше того, в світі не існує не те що добра і зла, але й протилежностей. Ми говоримо про день і ніч, про зиму і літо, але їхнє існування залежать лише від точки відліку.

Не проходила б наша планета при зміні пір року через точку замерзання води – ми спокійно користувалися б абсолютною шкалою температур Кельвіна і не відчували б від того ніякого дискомфорту. І не знали б зими чи літа.

 

І так в усьому іншому – світло й тінь теж можна розглядати як неперервну шкалу освітленості – від нуля і до нескінченності. І наша темрява для сови зовсім не темрява.

А проте в реальному житті ми завжди мислимо протилежностями, говоримо про добре і зле. Чому?

 

Далі >>>

Опубліковано: Квітень, 18, 2012

Наше високотехнологічне майбутнє

 

Села зруйновані, ферми розвалені, молодь масово виїжджає у міста та за кордон. А на колгоспних землях замість тисяч колгоспників тепер орудують всього по два-три фермери, що примудряються ще й платити за оренду паїв.

 

При цьому Україна долає колишні рекорди зі збору врожаю. Що говорити про великі агрохолдинги, які завдяки новим технологіям зможуть вивільнити ще більшу кількість людей?

 

Так, зараз майже нема тваринницьких ферм, на яких колись була зайнята добра частина цих колгоспників. Але й тваринництво тепер уже не вимагає такої великої кількості працівників.

 

Сучасне виробництво не потребує стількох працюючих навіть на селі. Нові технології збільшили ефективність праці і ефективність економіки, а заодно - прибутки великих корпорацій. Але разом з тим вони породили нову проблему - звільнення великої кількості робітників і селян.

 

В перспективі це створює проблеми і для самої економіки, бо, втрачаючи роботу, ці люди позбуваються джерел надходження грошей. Відтак вони втрачають здатність споживати продукцію цієї більш ефективної, але тепер вже менш їм потрібної економіки.

 

Далі >>> 

Опубліковано: Жовтень, 26, 2012

Наші страхи

 

Дуже часто страхи мають під собою реальну основу – так страх висоти часто несе в собі охоронну, інстинктивну функцію, яку бажано розуміти.

 

Одна з них – це наша вроджена здатність передбачати майбутнє, яка проявляється в інтуїції і/або тривозі. Вона й справді часом допомагає нам уникнути смертельної небезпеки.

Інша складова – амбівалентно-таємнича. Це щось, що йде з нашого минулого (переважно з дитинства), що пов’язано з якоюсь раніше пережитою, але не осмисленою – а тому й витісненою (забутою) травмою.

 

Ці ранні дитячі травми, які могли бути у нашому минулому, ми переважно зовсім не пам’ятаємо. Але ситуації, що їх спровокували, маючи здатність повторюватися, все-одно нас тривожать.

 

Але найгірше, що через це ми не завжди в змозі відрізнити одне (голос інтуїції, що йде з майбутнього) від іншого – підсвідомої пам’яті про щось, вже пережите.

 

Нас несвідомо приваблює ця можливість повторення колись травматичної ситуації, ми прагнемо пере-жити її знову, щоб нарешті зрозуміти. Але це позитивне в принципі прагнення часто призводить до нової травми, яка ще більше погіршує ситуацію.

 

Далі >>> 

Опубліковано: Грудень, 08, 2011

Опубліковано: Вересень, 30, 2010

Місія України:

Словами Костомарова

 

Основною ознакою навіть найпростішого живого організму є здатність протистояти ентропії - всупереч впливу обставин переслідувати цілі, які сприяють його розвитку і вдосконаленню. Так вони виконують роль своєрідного "демону Максвела".

 

Це ж саме стосується і сукупності живих організмів - байдуже чи це колонія коралових поліпів, чи соціальний організм, утворений людьми - держава. Ті з них, які здатні протистояти руйнівному впливу зовнішнього світу - виживають, ті, які не здатні - гинуть.

 

Але ця схема порушується тоді, коли один живий організм входить в склад іншого - окремі, але живі, клітини усього людського організму; громадяни однієї держави; держави, що утворюють цивілізацію.

 

Тоді, переслідуючи цілі власного виживання, вони повинні робити це таким чином, щоб сприяти розвитку й свого "материнського" організму. Інакше або будуть знищені ним, як чужорідні елементи, або й самі вб'ють себе разом з ним - як це роблять ракові клітини.

 

Тому живий організм, включений всклад іншого організму, має не тільки мету, але й місію - свою часточку сукупної мети. Яка ж місія України?

 

Далі`>>>

Мистецтво кохання

 

Кохання... Що це? Кожен з нас не раз намагався знайти відповідь на подібне запитання, коливаючись в діапазоні від повного заперечення його існування - з одного боку, до такої ж повної романтичної засліпленості ним - з іншого.

 

В українській мові два слова описують подібний стан: "кохання" і "любов". Перше вживають для опису лише романтичних стосунків між хлопцем і дівчиною, друге - для змалювання більш широкого спектру почуттів.

 

В тім числі - і для позначення все того ж кохання - тоді, коли з часом воно втрачає свою попередню романтичність і яскравість. Але зате - стає глибшим.

 

Бо якось не прийнято казати: "Я кохаю свою дружину". Але зате як логічно буде промовити: "Проживши з нею стільки років, я тільки тепер по-справжньому її полюбив".

 

А буває, що з роками почуття видозмінюються, набувають нових форм і обрисів, переходять у дружбу. Психологи це так і називають: "любов-дружба". Не найгірший варіант, еге ж?

 

І все ж - що таке кохання?

 

 

Далі >>>

Світові кризи та Україна

 

Кредити спершу стимулюють економіку, але їхня майбутня виплата призводить до вилучення коштів у підприємств та громадян, множачи їх борги і провокуючи майбутній економічний спад внаслідок зниження їхньої купівельної спроможності.

 

Таким чином, кредитування породжує потребу у постійному зростанні економіки, адже, "споживаючи" в якійсь мірі частину її майбутнього, викликає потребу у компенсації цієї нестачі за рахунок додаткового зростання.

 

Це, в свою чергу, зумовлює наступні проблеми інфляційно-кредитних економік. Найперша з яких та, що для постійного зростання виробництва потрібно все більше і більше ресурсів, кількість яких на планеті обмежена.

 

Та й споживання не може зростати вічно - тривалість людського життя і необхідних для нього матеріальних благ не безмежна.


Даліі >>>

 Опубліковано: Серпень, 8, 2011

Діти-аутисти. Які вони?

 

Аутизм – це захворювання, що розвивається у дітей у віці приблизно 2 роки і проявляться в специфічних розладах розумової діяльності – порушенні діяльності емоційної сфери зі збереженням інтелектуальної складової мислення.

 

Майже завжди при аутизмі страждає мовлення, хворі уникають зорового контакту з дорослими і ровесниками, схильні до стереотипії (ритмічного повторення одних і тих же рухів) та одноманітних проявів активності.

 

Діти-аутисти заглиблені в себе, часто повторюють одні і ті ж жести, можуть годинами складати кубики чи ходити від стінки до стінки. В деяких випадках, особливо коли їм щось не вдається (а таке буває доволі часто), можливі прояви автоагресії.

 

Далі >>>

Опубліковано: Жовтень, 27, 2011

Опубліковано: Лютий, 14, 2011

Україна як система: аналіз та перспективи 

 

... навіть створивши просто досконалу систему владу, ми все ще не гарантуватимемо успішного для себе результату. Відбувається це тому, що для того, щоб досягати бажаного, народ повинен:

 

  •  усвідомлювати свої цілі;

  • -володіти програмою їхнього досягнення;

  •  володіти ресурсами для їх досягнення;

  •  мати можливість виправляти і коригувати помилки - володіти зворотніми зв'язками.

Коли ж усього цього немає - тоді ніякого успішного для себе результату він не досягає. Проте навіть в цьому разі існує (чи може існувати) можливість впливу на:

 

- формування суспільних уявлень;
- державну систему;
- власну поведінку.

 

Тому й мусимо усвідомити, що наше життя напряму залежить від наших уявлень, від наших вчинків і від наших моральних принципів. Від оцінки того, що відбувається - незалежно від особистостей і від власної вигоди

 

Далі >>>

Опубліковано Травень, 19, 2010

Час збирати каміння

 

Система, виведена з рівноваги, неодмінно повертається до свого первинного положення - при умові що зовнішній вплив, який викликав в ній це відхилення, не був настільки сильним, щоб викликати в ній незворотні зміни.

 

Тоді, повертаючись у стан рівноваги, вона за інерцією проминає його, досягаючи іншого свого крайнього положення - прямо протилежного до попереднього.

 

Величина цього відхилення зазвичай буває меншою попереднього на величину затухання. В соціальних системах роль такого фактору затухання виконує часова зміна уявлень людей - розчарування, втрата інтересу, тощо.

 

За природного перебігу подій те, що відбувається зараз в Україні, було б цілком закономірним явищем - кожна революція рано чи пізно викликає події протилежні тим, якими була викликана - прагнення до свободи породжує тоталітаризм, а надмірні надії - розчарування.

 

 

Далі>>>

Опубліковано: Січень, 19, 201

Два погляди на розвиток держави 

...

В одному невеликому диспуті з моїм знайомим щодо розвитку держави, ним сказано було буквально наступне:

 

«Різні системи та устрої, кожен по-своєму, намагаються ці основні права людини порушити чи спотворити, викрививши у бік узаконення права сильних та розумних на беззастережну владу над тілами та душами їхніх більш слабких та менш розумних братів.  

 

От не вірю я в те, що все саме так — «узаконення права сильних та розумних», у будь-якому разі весь український досвід свідчить якраз, здається, про щось цілком протилежне — і вже не перший рік керують нами може й найсильніші (і то ще залежно від того, що саме розуміти під цим словом), то вже точно далеко не найрозумніші. Та й не треба «найсильнішим і найрозумнішим» ніякого узаконення своїх прав — здається, що таких їхніх якостей цілком достатньо для того, щоб влада й так їм належала, якщо тільки вони зуміють вдало нею скористатися.

 

Далі >>>

Опубліковано: Лютий, 20, 2006

Опубліковано: Березень 17, 2006

Метафізика історії людської цивілізації та українське питання

 

Ще з самого раннього дитинства я завжди вірив, та що там вірив – знав, що Україна має якесь своє особливе призначення в цьому світі. І це здавалося тим більше дивним, що був я тоді звичайною дитиною своєї епохи і щиро вірив в істинність комуністичних ідеалів, місця серед яких тій самій Україні зовсім не знаходилося і навіть навпаки – самим своїм існуванням вона тільки загрожувала справі побудови «нової історичної спільності».
 
Тому для мене вона була моєю любов’ю і моєю долею, віру в яких я не втрачав ніколи. Але тепер, коли час такого особливого призначення давно вже так наполегливо стукає нам в двері, коли ми вже навіть спізнюємося з можливістю його реалізації, напевно пора вже нарешті зрозуміти – в чому саме воно полягає – це особливе місце України в світі, її доля і її майбутнє, так невіддільно пов’язані з долею і майбутнім всього світу…
 
Далі >>>

Ми співпрацюємо

з виданнями:

bottom of page